МЕДОЗБІР ЗАКІНЧУЄТЬСЯ: ЯКИМ БУВ ЦЕЙ СЕЗОН ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ БДЖОЛЯРІВ?
Природні катаклізми, такі як град, зливи, холодна весна, зробили 2021 рік невдалим для багатьох секторів сільського господарства.
На півночі Полтавщини та півдні Чернігівської області подекуди бджоли перезимували невдало – пасічники фіксували більшу смертність після зимівлі. У деяких регіонах (Хмельницька, Сумська область та ін.) частина бджолярів втратила більш ніж половину бджолосімей після обробки полів засобами захисту рослин. Частіше за все, це пов’язано з тим, що деякі аграрії порушують правила обробки полів – наприклад, здійснюють внесення ЗЗР вдень.
Яка ситуація з медозбором?
“В Карпатах майже немає нічого, весна холодна літо спекотне, два дні спека майже 40 градусів потім холод тиждень, що принесуть то в холод з’їдять”, – зазначає бджоляр Михайло Дранчук.
Нарікають пасічники й на те, що останнім часом з’являється все більше самозапильних гібридних культур (гречки, соняшника та ін.), а це призводить до зменшення бази для медозбору. Утім, у тих бджолярів, які здійснюють кочівлю, ситуація дещо краща, але й гірша статистика.
“Меду третина від минулорічної. З акації і липи, що приносили те і з’їли, з соняшнику носили але мало бо після 10.30 -11.00 нектар не виділявся. Фермери порозорювали все що могли, медоносні трави пропадають, підсіву нема. Гречка генномодифікована, бджоли навіть не сідають на квіти. А на деяких полях і соняшник з’явився дивний”, – зазначає Сергій Титаренко з Полтавської області.
“Меду половина від минулого року”, – розповідає пасічник з Чернігівської області Станіслав Кучковський. На Полтавщині, Сумщині та Харківщині бджолярі говорять про зменшення збору на 30-50%, але ситуація варіюється залежно від місцевості та можливості кочівлі.
“Медозбір таки же, як минулого року – в середньому 30 кілограмів на сім’ю”, – говорить бджоляр з Хмельниччини Вадим Конопчук.
“У мене з соняха вийшло в середньому зібрати 33 кілограми з сім’ї”, – зазначає бджоляр із Кіровоградщини Микола Риболов.
“Медозбір цього року дещо гірший, ніж минулого. Соняха та різнотрав’я вийшло у середньому по 25 літрів з сім’ї”, – розповідає Віктор Мірошниченко з Кам’янського (Дніпропетровська область).
“У мене пасіка стаціонарна на півночі Хмельниччини. Меду вдвічі менше як в попередні роки. З ріпаку в середньому по 15 кг на сім’ю, акація – 8 кг, сонях – 15 кг”, – зазначає бджоляр Сергій Олексюк.
“Після такої ненормальної зими, слава Богу, що ще й так накачали. Навіть травневого меду було трохи. Будемо сподіватися, що наступного року все буде краще, і ми будемо з медом”, – говорить Ірина Шаповал з Кіровоградської області.
“На півдні Одеської області цей рік досить вдалий (є і по 70-80 кілограмів з сім’ї), минулого ж року за щастя було і по 30 кілограмів з сім’ї”, – зазначає пасічник Олександр Васильєв.
Роздрібні ціни на мед
“Порівняно із 2020 роком ціни на мед у 2021 році вже зросли на 100-150 грн. залежно від сорту. Це спричинено цілим рядом факторів, зокрема: відсутність травневого меду; меду з акації зібрали лише 30-35% через спеку; зросли витрати на утримання пасіки та інвентар; загибель бджіл через отруєння пестицидами та агрохімікатами. Найдорожчим медом на сьогодні є мед з акації та липи. Ціни на них сягають до 300 грн. за кілограм”, – зазначила в коментарі для SEEDS Ольга Матвіїва, директорка ГО “АСООЦІАЦІЯ БІЗНЕС-ВАРТА”.
“Гостро стоїть питання загибелі бджіл через використання пестицидів та агрохімікатів під час їх льоту. Тому, з метою мінімізації ризиків негативного впливу пестицидів і агрохімікатів на тваринний світ, у тому числі бджіл, необхідно встановити чіткі вимоги до маркування пестицидів і агрохімікатів з обов’язковим зазначенням інформації щодо їх впливу на нецільові об’єкти, а також інформації про наявні заборони та обмеження щодо їх застосування. Наявність такої інформації підвищить рівень обізнаності агровиробників щодо наявних заборон та обмежень, яких необхідно дотримуватись при застосуванні пестицидів і агрохімікатів, а також убезпечить від ризиків їх негативного впливу на нецільові об’єкти, у тому числі бджіл. На сьогодні такі законодавчі зміни вже підготовлені народними депутатами у проекті №5237, які скоро будуть розглядати у Верховній Раді
